Замовити дзвінок

Телефон: (044) 591-21-22

“Будинок по-київськи: активність мешканців плюс підтримка влади”

 

 

  Муніципалітет не повинен піклуватися про багатоквартирних будинках замість власників житла, але він зобов’язаний надати людям можливість робити це самостійно, причому з вигодою для власних гаманців.
Так можна сформулювати одну з основних ідей у сфері енергозбереження, з якими Євросоюз звертається до України.

 

Перед вільним плаванням


    Нещодавно автор цих рядків разом з колегами з інших регіонів України відвідала Київ в рамках інформаційної кампанії ЄС «Енергія твого будинку». Столична влада і мешканці багатоповерхівок поділилися своїм досвідом термомодернізації житлового фонду. Дещо з цього можна взяти на замітку і Харкову. Наприклад, київський метод мотивування мешканців об’єднуватися і проявляти ініціативу для ремонту і утеплення своїх будинків. Це міська програма співфінансування «70/30», яка передбачає реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт і технічне переоснащення для будівель віком понад 10 років. Фінансова суть цієї програми полягає в тому, що співвласники будинку вкладають лише 30% вартості робіт, а інші 70% оплачує міський бюджет.
  Цікаво, що таким співфінансуванням можуть скористатися не тільки ОСББ або ЖБК, але і «неорганізовані» будинку. Мешканці вирішують, які ремонтні заходи для дому в даний момент потрібні найбільше, і збирають свою частину коштів на їх проведення, а місто додає необхідну суму, попередньо проконтролювавши, правильно розставлені пріоритети. Для цього у міськадміністрації працює цілий штат технічних фахівців, які допомагають будинковим громадам правильно поставити «діагноз» будівлі і почати з самих швидко окуповуються робіт.
Підтримуючи програму «70/30», кивська влада розраховує не тільки поліпшити енергоефективність житлового фонду, але і підштовхнути жителів «неорганізованих» будинків до створення ОСББ. Адже в ході участі в зборах, збору грошей і ремонтних робіт люди ближче знайомляться один з одним, проникаються ідеями поліпшення комфорту в своєму будинку.

 


— Законодавство рухається в бік самостійного рішення будинковими громадами проблем своїх будинків, — каже заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв.

— Але ми розуміємо, що в цей перехідний період повинні підтримати будинкові громади, які поки ще ні морально, ні матеріально не готові піти в самостійне плавання.
Європейські та вітчизняні експерти у сфері ЖКГ вже давно говорять, що муніципалітетам пора відмовитися від фінансування ремонтів в житлових будинках в «ручному режимі» з так званим титульним списками — коли жителі не можуть впливати ні на вигляд вибраного ремонту, ні на якість, ні на час проведення. Їм залишається тільки чекати, коли дійде черга до їх будинку або ж квапити чиновників своїми скаргами. З іншого боку, у багатьох людей, що вже сформувалося стійке переконання, що у будинку, де знаходяться їх приватизовані квартири, повинен подбати хтось «зверху», але не вони самі. І боротися з таким явищем можна тільки шляхом збільшення кількості позитивних прикладів — тобто тих будинків, де мешканці не полінувалися і не поскупилися на створення комфортних і безпечних умов, що дозволяють до того ж менше платити за тепло чи електроенергію (якщо мова йде про заходи з термомодернізації).

 

Запрошення до енергосервісу


— В Україні житловий фонд належить власникам, це не муніципальне господарство, як, наприклад, у Німеччині, — каже керівник проекту IFC (Група Світового банку) «Енергоефективність у житловому секторі України» Софія Лінн.

— Місто не повинно займатися термомодернізацією будинків за власників. Але воно повинен стати точкою опори для мешканців, дати їм необхідні інструменти, щоб вони могли зробити це самі. Одночасно з цим необхідно модернізувати системи теплопостачання. І тільки муніципалітет, який реально дбає про своїх мешканців, буде думати про те, як модернізувати систему, щоб це позитивно відбилося на кишені кожного власника житла. За останні місяці Україна вже багато чого досягла в частині реформування законодавства в сфері ЖКГ. І найважливішим завданням на сьогодні є імплементація цих законів щодо енергоефективності на місцях.
   Якщо протягом попередніх двох років основні обов’язки по створенню можливостей для термомодернізації будинків покладалися на державу (це і створення нових законів, і фінансування «теплих» кредитів), то тепер, в очікуванні початку роботи Фонду енергоефективності, акценти все частіше переміщаються в бік регіональних програм — адже влада на місцях теж повинні щось робити для своїх жителів. Експерти нагадують, що такі міста як, наприклад, Луцьк, Львів та ін., вже багато років привчають своїх власників житла самостійно піклуватися про своїх будинках. Там програми співфінансування (70/30 або 50/50) існують вже порівняно давно. Проте в інших містах, в тому числі і в столиці, до недавніх пір жителі про це і чути не хотіли: всі прагнули відвоювати собі місце в тих самих титульних списках на безкоштовні ремонти, які власників квартир ні до чого не зобов’язували. В останні два-три роки багато чого змінилося. Київ випробував принцип співфінансування і переконався в його ефективності, адже в рамках цієї програми кияни вже інвестували в свої будинки 40 млн. грн. Це ті гроші, які все одно були б витрачені ними на опалення в умовах застарілого теплопостачального обладнання і голих стін в будинках. А так вони працюють на економію самих людей. Тепер в столиці планують запровадити у сферу житлового господарства ще і можливість використання енергосервісних контрактів — коли компанія-інвестор вкладає гроші в термомодернізацію будинку, а потім повертає їх собі завдяки економії енергоресурсів. В результаті енергосервісна компанія, отримавши прибуток, іде працювати в інший будинок, а жителі попереднього залишаються з проведеної термомодернізації і далі заощаджують для себе. На Харківщині кілька таких проектів вже впроваджені в бюджетній сфері, але в житловому секторі поки немає.

 

 

Всім квартирам — порівну тепла


    Кияни показали учасникам інформаційного туру приклади термомодернізації декількох житлових будівель — як порівняно нових, так і стандартних панельних будинків, побудованих в радянський час. Останні, зі зрозумілих причин, зацікавили гостей більше, ніж новобудови, адже в інших містах України немає такого масштабного зведення нового житла. Досвід 16-поверхового будинку по вулиці Братиславській, 12, побудованого в 1974 році, напевно стане в нагоді жителям багатьох будівель, які страждають від розбалансування систем опалення.
   Після утеплення стін і модернізації бойлерної за програмою «70/30» витрати на опалення будинку скоротилися в півтора-два рази, і вкладені жителями кошти окупилися протягом двох років. А ще вдалося добитися рівномірного прогрівання квартир на всіх поверхах.

 

— Фахівці фірми, яка робила нам реконструкцію індивідуального теплового пункту, запропонували застосувати таке інженерне рішення, як реверс, — розповідає голова правління ОСББ «Київенерго» Олена Свинтозельська.

— За допомогою електричних засувок, які працюють від реле часу, подача тепла в будинок двічі на добу автоматично змінює свій напрямок: вдень теплоносій йде знизу вгору, а вночі — зверху вниз. Таким чином, всі поверхи прогріваються рівномірно. А раніше верхні квартири мерзли, недоотримуючи тепла, оскільки в будинку запроектована нижня подача тепла.
   

 


    Представники міської адміністрації відзначають, що київські ЖЕКи вже вивчають цей досвід, щоб впроваджувати реверсну систему опалення в обслуговуваних ними будинках, де є ІТП з насосами (це обов’язкова умова). Для 16-поверхового на 128 квартир її вартість склала (за цінами позаминулого року) 70 тис. грн.

 

 

 

 

Джерело газета “Время” м. Харків 2017р.

Підписатись на конкурси і акції

×

Замовити зворотній дзвінок

Або зателефонуйте нам:
(044) 591-21-22

×

Відправити повідомлення

Або зателефонуйте нам:
(044) 591-21-22

×

Форма реєстраціі на курси

Який для вас найзручніший час для навчання?

Або зателефонуйте нам:
(044) 591-21-22

×

Форма реєстраціі на обраний курс

Який для вас найзручніший час для навчання?

Або зателефонуйте нам:
(044) 591-21-22

×